Як упоратися з неконтрольованою дитиною?

Є багато способів контролювати дитину, і ви як батьки, напевно, добре їх знаєте і використовуєте у відносинах із дитиною, зокрема, встановили для неї ті чи інші правила поведінки й наслідки за їх порушення.
Але іноді діти повністю виходять із-під контролю. Це засмучує батьків і, закономірно, вони починають непокоїтися. Якщо вам знайома така ситуація – не поринайте у відчай. У цій статті ми розглянемо поради про те, як упоратися з неконтрольованою дитиною.
Причини, через які дитина здатна вийти з-під контролю
Причин, через які дитина може стати неконтрольованою, досить багато. Ось деякі:
· дитина потребує уваги, бо не почувається улюбленою й упевненою;
· дитина відчуває фізичне нездужання або сильні негативні емоції;
· дитина стикається зі складною ситуацією в школі (знущання однокласників, зміна вчителів, брак друзів у школі тощо);
· дитина засмучена через ситуацію в родині (розлучення батьків, переїзд);
· батьки не встановлюють для дитини жодних наслідків і покарань за її провини. Вона упевнена у своїй безкарності.
Як упоратися з неконтрольованою дитиною
Якщо дитина вийшла з-під контролю, батькам варто вжити ті чи інші заходи.


1. Установіть владу
Поза сумнівом, усі батьки хочуть бути друзями своїм дітям. Ніхто не бажає прискіпуватися до синів і доньок через дрібниці. Але насамперед вам слід підтримувати свій авторитет в очах дитини й піклуватися про її добробут. У дитини вже є друзі, але інших батьків, крім вас, вона не матиме. Тому будьте авторитетними людьми для неї. Дитина потребує цього чи не найбільше.

Що робити?
· ваша дитина може погано поводитися, оскільки не розуміє, що добре, а що погано. Навчіть її, як варто поводитися вдома й на вулиці, а як – ні;
· заохочуйте дитину спілкуватися з вами. Ставте їй запитання, будьте уважні до того, що вона вам говорить. Батьки повинні знати, чим живе їхня дитина, щоб визначити, що її турбує. Це допоможе з’ясувати причину її поведінки. Можливо, вона страждає від розладів поведінки й потребує допомоги психолога; над нею знущаються в школі або ж вона просто хотіла б мати більше вашої уваги;
· завжди будьте в курсі того, де знаходиться ваша дитина. Підлітки часто приховують від батьків, де і з ким перебувають. Це може бути ознакою певних проблем.

2. Визначте правила
Недостатньо сказати дитині: «Поводься добре». Її та ваші уявлення про гарну поведінку можуть не збігатися. Уточніть спільно з дитиною правила, усунувши в них усі двозначні формулювання. Наприклад, доцільно чітко сказати, яких дій ви очікуєте від дитини («Завжди застеляй ліжко вранці» або «Ніколи не бери із собою мобільний телефон за обідній стіл»). Установлюйте правила відповідно до віку дитини. Деякі правила прийнятні для дітей різного віку. Але якщо у вас двоє різновікових дітей (наприклад, дошкільник і підліток), імовірно, вам потрібно буде укласти для них різні правила.

Що робити?
· завжди майте поінформованість, де знаходиться ваша дитина. Підлітки часто приховують від батьків, де і з ким перебувають. Це може бути ознакою певних проблем.
· установіть порядок у домі. Коли всі справи відбуваються відповідно до відомого дитині порядку, дитина почувається в безпеці. Знаючи, що й коли потрібно робити, вона краще контролює свою поведінку. Завдяки вашому авторитету й установленим правилам дитина знатиме, що погана поведінка є неприйнятною;
· пояснюйте правила, щоб дитина зрозуміла їх важливість. Старша дитина б'є молодшу? Розкажіть старшій, як це вас турбує і чому така поведінка неприпустима.

3. Установіть наслідки
Правила без заохочень і покарань неефективні. Дитина повинна знати, що її погана поведінка не мине для неї безкарно.

Що робити?
· візьміть за правило заохочувати гарну поведінку дитини. Це допоможе їй зрозуміти, що гарна поведінка – це добре. Також дитина рідше виявлятиме погану поведінку, щоб привернути вашу увагу;
· установіть покарання, здатне вплинути на поведінку дитини. Наприклад, на певний час доречно заборонити дитині дивитися телевізор або грати в комп'ютерні ігри;
· помічайте позитивні прояви поведінки дитини. Якщо вона впадає в істерики, не зважайте на це, інакше ви мимоволі винагороджуватиме її погану поведінку своєю увагою.

4. Виконуйте обіцянки

Порожні погрози не допоможуть вам контролювати дитину. Встановивши для дитини наслідки за її поведінку, виконуйте їх. Якщо ви цього не зробите, дитина, імовірно, почне зловживати вашою добротою, використовуючи її у своїх інтересах.

Що робити?
· визначте для себе, які покарання ви зможете застосовувати до своєї дитини. Якщо ви не наважуєтеся позбавити дитину десерту – не погрожуйте їй цим. Ви ж не хочете, щоб дитина сприймала вас як батьків, котрі не тримають слова?
· складіть список заохочень і покарань, які ви плануєте застосовувати. Завдяки цьому ви будете готові діяти в ситуації, яка потребуватиме демонстрації вашого авторитету. Ви маєте бути впевненими. Дитина відчує, що є межа, яку не варто перетинати. Коли ж вона випадково поведеться погано – ви знатимете, як діяти;
· будьте послідовні, встановлюючи правила, заохочення й покарання.

5. Робіть висновки

Заохочення й покарання позбавлені сенсу, якщо дитина не робить із таких ситуацій жодних життєвих уроків. Якщо вона не розуміє, за що її покарали, то, імовірно, знову й знову повторюватиме подібні дії, навіть більш інтенсивно.

Що робити?
· якщо дитина погано поводиться, запропонуйте їй деякий час провести у своїй кімнаті. Дайте їй час самостійно зрозуміти, за що її покарано. Коли вона скаже, що зробила неправильно, оберіть для неї відповідне ситуації покарання;
· коли дитина погано поводиться, обміркуйте ситуацію на самоті, щоб краще її зрозуміти. Можливо, ви самі якимось чином спровокували її неконтрольовану поведінку.
Немає конкретних правил, що гарантовано допоможуть вам контролювати дитину. Найліпший спосіб зарадити у важкій ситуації – це робити те, що найкраще підходить для вашої дитини. Методом спроб і помилок ви зможете випрацювати власні рекомендації, що найкраще пасуватимуть вашій родині.